Сім років поспіль зцілюють пацієнтів лікарі спеціалізованого кардіологічного відділення з блоком інтенсивної терапії для хворих на гострий інфаркт міокарда та гострою серцевою патологією міської лікарні №2. Сотні хворих вони завзято вирвали з обіймів смерті.
Насправді нині дуже багато людей помирають від інфаркту міокарда - однієї з клінічних форм ішемічної хвороби серця, яка виникає внаслідок розвитку омертвіння ділянки міокарду, обумовлена абсолютною або відносною недостатністю його кровозабезпечення. Вік пацієнтів різний – від 28 до 90 років, хоча здебільшого у групі ризику - чоловіки від 45 до 55 років.
Болі в шиї та між лопатками
- Як правило, інфаркт розвивається внаслідок гострої закупорки однієї з коронарних артерій бляшкою, що розірвалася, або тромбом (кров'яним згустком), - пояснює інтервенційний кардіолог, ендоваскулярний хірург Віталій Ольховик. – Типові випадки інфаркту міокарда характеризуються надзвичайно інтенсивним больовим синдромом із локалізацією болю в грудній клітці і віддачею в ліве плече, шию, зуби, вуха, ключиці, нижню щелепу, міжлопаткову зону. Характер болю може бути різним: стискає, розпирає, пече, ніби тисне гострим (кинджальним – прим. ред.) ножем. Чим більша зона ураження міокарда, тим більше виражений біль.
Важкість інфаркту залежить від того, наскільки велика коронарна артерія закрилася і наскільки велика ділянка міокарда внаслідок цього залишилася без живлення. Шанси вижити є, але для цього потрібно протягом 24 годин від початку больового синдрому звернутися за кваліфікованою допомогою. Наразі оперативне втручання – стентування – ефективно рятує саме від інфаркту міокарда. І його виконують лише в міській лікарні №2. Хоча, як зауважує лікар, дану методику досить успішно використовують вже у всьому світі.
Без розрізу і наркозу
- Суть даної маніпуляції полягає в тому, що операції на серці проводять шляхом доступу через судини під контролем рентгенівських променів спеціальними мініатюрними інструментами, – пояснює він. – Завдяки цьому методу вади серця можна лікувати без розрізу грудної клітки, без застосування штучного кровообігу та зупинки серця, без глибокого наркозу. Для доступу, як правило, використовують судини стегна, шиї або руки. Після пункції судини в отвір вводять мініатюрні інструменти (катетери, балони, стенти, спіралі, оклюдери та інші), за допомогою яких і проводять процедури. Стентування коронарних артерій необхідне при появі симптомів ішемічної хвороби серця (ІХС), а також при підвищеній ймовірності інфаркту міокарда. Оскільки порушується кровопостачання міокарда, і серце не отримує достатнього для нормального функціонування кількості кисню. Клітини серцевого м'яза починають голодувати, а потім може статися і некроз тканин (інфаркт міокарда).
24 год/добу, 7 днів/тиждень
Віталій Ольховик спільно із колегами зі спеціалізованого кардіологічного відділення з блоком інтенсивної терапії для хворих на гострий інфаркт міокарда та гострою серцевою патологією працюють 24 години на добу, сім днів на тиждень, без відпусток і вихідних. У будь-який момент усі вони готові швидко зібратися на операцію.
- Якщо у хворого бригада швидкої допомоги діагностувала інфаркт міокарда, його доставляють у наше відділення. Везуть пацієнтів зі всієї області, - каже фахівець. – Кардіологи нашого відділення після ретельного огляду встановлюють чіткий діагноз, надають невідкладну допомогу і викликають бригаду спеціалістів для проведення оперативного втручання. Насправді від них дуже багато залежить, адже від того, як вони стабілізують хворого та підготують його до операції, і залежить весь успіх. За 60 хвилин ми вже маємо бути в операційній у повному складі. Здебільшого через 20 хвилин ми вже всі на місці.
Чим швидше провести операцію з моменту розвитку інфаркту, тим краще відновлення нормального кровотоку. А це нерідко дозволяє врятувати хворому життя і вже точно знижує ризик розвитку необоротних змін в міокарді, наголошує лікар. Тому дуже важливо – не втрачати цінних годин, а при прояві перших симптомів недуги одразу звернутися за допомогою. Часто ж люди чекають, поки дуже не притисне, чи вони не впадають у кардіогенний шок (через порушення роботи серця людина блідне, синіє, з'являється пітливість (холодна, липка, волога шкіра), втрачає свідомість).
Операція за 20 хвилин
- Під час планової операції чи коли з моменту проявів симптомів інфаркту минуло небагато часу пацієнт може бути повністю при свідомості, він спілкується з лікарем та говорить про своє самопочуття, - наголошує Віталій Ольховик. – Через артерію на балонному катетері та під контролем рентгенівського апарату підводимо стент до місця звуження серцевих судин. Досягнувши необхідного місця, балон роздувається і втискає стент в стінку артерії, таким чином, збільшуючи її просвіт. Якщо це планове стентування чи коронарографія, то пацієнт як ногами прийшов на операцію, так і пішов з неї. Він нічого не відчуває. Якщо ситуація складніша, хворого привезли у важкому стані, тоді в операційну його привозять на каталці. Як тільки вдалося відкрити артерію, покращення настає миттєво. Людині одразу стає набагато краще, вона вільно дихає, кисень іде по судинах, інфаркту ніби й не було, адже зникає вся симптоматика. Нерідко хворі жартують: «Я би вже встав і пішов додому, що я тут роблю?!»
У практиці Віталія Ольховика було немало цікавих випадків, про які сьогодні він може розповідати з усмішкою на обличчі. Якось, каже, до них привезли 60-річну жінку з гострим інфарктом без свідомості. 18 разів кардіологи запускали їй серце, тобто вона вже пережила клінічну смерть.
- Рідні вже навіть пішли забирати речі хворої, коли її привезли до мене в операційну, - каже він. – Через 20 хвилин операції від симптомів інфаркту не лишилось ні сліду. Жінка ожила, звісно, родичі були приємно вражені.
Загалом стентування чи коранорографія можуть тривати від 20 хвилин до 60 хвилин — усе залежить від ступеня складності інфаркту.
- Нема часу на затримку та роздуми. Є кваліфікована бригада, у якій кожен має свою ланку роботи. Анестезіолог дивиться за гемодинамікою, кардіолог – те ж саме, операційна медсестра подає необхідні інструменти, ну а інтервенційний кардіолог проводить необхідне втручання, - пояснює медик.
Після проведеної маніпуляції пацієнтможе жити повноцінним життям. Однак, аби в майбутньому знову не опинитися на операційному столі, він повинен взяти за основу нові життєві принципи, наголошує пан Ольховик.
- Має бути постійний контроль холестерину, артеріального тиску, дотримання дієти, відмова від шкідливих звичок, відвідування кардіолога, правильна організація режиму дня, ведення здорового способу життя, - каже він. – Стентування – це не лікування, це лише механіка, відкриття артерії, а от далі наші кардіологи проводять реабілітацію хворого. Тому дуже важливо виконувати всі вказівки, зокрема приймати профілактичні ліки, щоб запобігти розвитку імовірних ускладнень.
Коштує в середньому 40 тис. грн
Скільки коштує така операція? Робота лікарів – безкоштовна, люди лише мусять купити матеріали для роботи. Частково стенти забезпечує держава. Решту пацієнти мусять купувати за власні кошти. Вартість стента становить в середньому 40 тис. грн. Але ціни у різних виробників можуть відрізнятися.
- Після проведення тендеру за державні кошти купують стенти лише по одному розміру. А кожна людина має різний розмір судин в серці, тому стент потрібно підбирати індивідуально. У наявності вже необхідного державного інструментарію може і не бути. Тому пацієнтам доводиться самостійно його купувати. Звісно, що ми, лікарі, робимо все можливе, аби врятувати життя людини. Для нас всі пацієнти, незалежно від їх соціального статусу, – рівноправні, то ж ми докладаємо максимум зусиль, аби поставити їх на ноги.